Одним із способів перевірки інформації по діях платника податків є проведення органом доходів і зборів зустрічної звірки.
Відповідно до п.73.5. ст. 73 ПКУ, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб`єкту господарювання у десятиденний термін.
Як вбачається, із норми закону – зустрічна звірка не є перевіркою, а тому на неї не поширюються підстави, спосіб проведення перевірки та оформлення результатів перевірки.
Постановою КМУ №1232 від 27.12.2010р. було затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. За обсягом даний порядок не значний і не містить чіткого врегулювання порядку проведення звірки.
У п.2 цього порядку визначено підстави проведення звірок: (1) виникають сумніви стосовно факту здійснення госоподарських операцій або (2) якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов`язань.
Цікавим є той факт, що даний Порядок жодним чином не регулює дії органів доходів і зборів на той випадок, якщо не має можливості провести зустрічної звірки (не надав платник податків запитуваної інформації, не має платника податку за податковою адресою, тощо).
На ці випадки, ДПА України видала Наказ від 22 квітня 2011 року N 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок». (до речі даний наказ не було зареєстровано у Міністерстві юстиції України) Деякі правові норми цього наказу врегульовують прогалини Податкового кодексу та вище вказаного Порядку затв. Постановою КМУ, що суперечить вимогам законодавства.
У п.4.4. методиничних рекомендацій, вазано, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання, зокрема у зв`язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб`єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
При подальшому залученні суб`єкта господарювання (посадових осіб суб`єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.
Дуже часто органи доході та зборів на підставі Акту про неможливість проведення звірки визнають нікчемними господарські операції, а ці дані вносяться до Системи автоматизованого зіставлення податкових зобов’язань у розрізі контрагентів. Про існування такого Акту платник податків навіть не здогадується, окрім цього такий акт не може бути оскаржено до суду, бо ніби-то він не породжує правових наслідків, а тому не має ознак для оскарження відповідно до Кодексу адміністративного судочинства.
В деяких випадках враховуючи «формальності» - підстави та порядок проведення зустрічних звірок суд визнавав порушення прав платника податків, як приклад ВАСУ справа К/9991/51926/12 від 06.03.2013р. та інші, але інколи ВАСУ не визнавав порушення прав – К/800/9399/13 від 20.06.2013р. Судова практика є неоднозначною.
Для відстоювання своїх прав необхідно зібрати максимум доказів свої правоти, викласти обґрунтовану правовому позицію та відстояти її у суді, лише так можна захисти свої права.