04 листопада 2012 року набрав чинності №5405 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань".
Даним законом врегульовано по новому наслідки визнання недійсними кредитних договорів.
Цивільний кодекс доповнили ст.1057-1 Правові наслідки недійсності кредитного договору.
- У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов`язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.
Частина 1 ст. 216 ЦК України передбачає "У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування".
До прийняття цього закону позичальник у разі визнання не дійсним кредитного договору повертав банку суму кредиту і більше нічого. З прийняттям цього закону крім повернення суми кредиту, позичальник буде зобов`язаний повернути ще додаткову суму, яку визначає суд, проте жодних критеріїв визначення такої суми закон не визначив, що дасть можливість до зловживання правом в користь банку.

- Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов`язання позичальниказабезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.
Згідно принципів цивільного права щодо забезпечення зобов`язань, недійсність основного зобов`язання має наслідком недійсність забезпечувального зобов`язання, ст. 548 ЦК УКраїни.
Тому цілком не правомірно було приймати правову норму,яка накладає арешт (обмеження права власності щодо права розпоряджання - продажу) на майно, якщо немає правових підстав забезпечення.

- Арешт на майно підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов`язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.
Дана правова норма прямо суперечить закону України Про виконавче провадження, який є спеціальним законом щодо здійснення виконання судових рішень.

Зрештою, якщо предметом позову є визнання недійсним кредитного договору, застосування правових наслідків недійсності та скасування іпотеки, то не може суд у своєму рішенні встановлювати інші обставини та виносити відповіді висновки.
Зрозуміло, що папір все витримає і що пролобіювати можна будь який закон, але теорія права та принципи права страждають, створюється дисбаланс прав та обов`язків між позичальниками та банками.

На нашу думку, за не довгий період часу юристи знайдуть вихід із цієї ситуації, судова практика лише підтвердить, що з кожної ситуації є вихід.