У квітні 2018 року звернулось ТОВ за правовою допомогою щодо стягнення боргу, але боржником за контрактом було ТОВ із іноземної країни.



Вивчивши документи було прийнято рішення подати позовну заяву за місцем знаходження позивача.

Господарський суд, погодився із нашою позицією та відкрив провадження у справі. Ось що, зазначив суд щодо підсудності цієї справи саме йому (із рішення): "Обгрунтування підсудності даного спору та підстав застосування норм законодавства України до спірних правовідносин.

Статтею 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв`язок із приватноправовими відносинами.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право», зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право», у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець - за договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов`язаних з ним законів України та/або своїх зобов`язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

У пункті 7.3. контракту сторонами погоджено, що у випадку виникнення спору між сторонами з питань, що стосуються виконання даного контракту, сторони вирішують його шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди, спір розглядається господарським судом в порядку визначеного чинним законодавством України.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та положення контракту, даний спір підлягає вирішенню в Господарському суді Львівської області із застосуванням законодавства України."  

Судовим рішенням було стягнено борг, пеню та 3% річних.

Крім цього за додатковим рішенням позивачу відшкодовано судові витрати (витрати на правову допомогу, на поштові відправлення, на перекладача) в сумі близько 35 000,00 гривень.

Правову допомогу у справі № 914/2064/18, надавав адвокат Цебак І.С..