З давніх-давен люди здійснювали накопичення коштів з різною метою. Одним із способів накопичення коштів є вклад коштів у банк (на депозит). Проте як показала історія, цей спосіб також є небезпечний, банки також банкрутують (закриваються) і тоді людина втрачає свої заощадження (депозит). Ось тоді і було вирішено створити Фонд, який буде гарантувати певну суму коштів, яку повернуть особі в разі банкрутства (закриття) банку.
У 1998 році Президентом України був підписаний Указ «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб – вкладників комерційних банків», яким було затверджене Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів. 20 вересня 2001 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», який набув чинності 24 жовтня 2001 року і є чинним до цього часу.
Проте, 23 лютого 2012 року Верховна Рада України прийняла закон №4452 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який вступить в дію 22 вересня 2012 року.
21 серпня 2012 року на засіданні адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) було ухвалено рішення про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами до 200 тисяч гривень.
За таких умов коли сума вкладу, що гарантується Фондом становить 200 тисяч гривень фізичній особі варто знати, які зміни будуть її чекати після вступу в дію нового закону.
Варто звернути увагу, що депозитні договори укладені до 22 вересня 2012 року будуть регулюватись старим законом і вклади за цими договорами будуть гарантуватись та повертатись за старим законом, а депозитні договори укладені після 22 вересня 2012 року і вклади по цих договорах будуть регулюватись новим законом.
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Тобто загальна сума, яку поверне Фонд вкладнику не може перевищити 200 тисяч гривень.

Старий і новий закон по різному врегулювали випадки, коли Фонд не повертає вклад:

Старий закон
Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами, розміщеними:
1) членами наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, іноземного банку, вклади яких у банку, філії іноземного банку є недоступними;
2) працівниками незалежних аудиторських фірм (аудиторами), які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років;
3) акціонерами, частка яких перевищує 10 відсотків статутного капіталу банку;
4) третіми особами, які діють від імені вкладників, зазначених у пунктах 1, 2, 3 цього переліку;
5) вкладниками, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові відсотки та мають фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану банку;
6) вкладниками, які не ідентифіковані ліквідаційною комісією.

Новий закон
Фонд не відшкодовує кошти:
1) передані банку в довірче управління;
2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника;
4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;
5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;
6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;
7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку;
8) за вкладом у банку, що є предметом застави та забезпечує виконання зобов`язань вкладника перед цим банком, в обсязі таких зобов`язань;
9) за вкладами у філіях іноземних банків.

Щодо «довірчого управління», довірче управління врегульовано у главі 70 Цивільного кодексу, а вклад (депозит) у главі 71 Цивільного кодексу України. Правовідносини довірчого управління та вкладу є різними, відтак спеціальний закон, який гарантує вклади не може гарантувати довірче управління майном (коштами). Проте фізичним особам, які з 22 вересня 2012 року будуть укладати із банками договори довірчого управління необхідно мати на увазі, що Фонд не гарантує повернення цих коштів і вони ризикують втратити ці кошти.

Щодо «мінімальної суми вкладу», в старому законі ця сума становила 1 гривню, в новому 10 гривень. Думаю, що позиція Фонду є цілком зрозуміла, щодо економічної доцільності адміністрування вкладів, які не є вартісними.
Щодо «ощадного (депозитного) сертифікату на пред`явника», такі сертифікати можуть відчужуватись (продавати, дарувати) від одного власника до іншого по договору. З однієї сторони законодавець умисно вписав цю умову, оскільки за відсутності такої умови різні особи, які є пов’язані до управління банку через третіх осіб зможуть отримати свої вклади. З іншої сторони вкладникам варто мати на увазі, що з 22 вересня 2012 Фонд не гарантує повернення коштів вкладених за ощадними сертифікатами на пред’явника і вони ризикують втратити ці кошти.

Щодо пунктів 4, 5, 6, 7 то це перелік осіб, які в силу своєї посади, становища повинні були не допустити закриття (діквідації) банку, від так якщо таке сталось значить ці особи повинні нести певну відповідальність.
Щодо пункту 8, то це сума коштів, які гарантують (забезпечують) виконання вкладником перед банком своїх зобов’язань і до моменту виконання цих зобов’язань дана сума не може повернутись, оскільки таке повернення суперечило самій суті забезпечення.

Щодо «вкладів у філіях іноземних банків», необхідно зрозуміти різницю між філією і українським банком яким володіє іноземна фінансова установа. Філія – це окремий підрозділ юридичної особи, який здійснює сою діяльність на певній території. Український банк яким володіє іноземна фінансова установа – це окрема юридична особа, зареєстрована в Україні, що має банківську ліцензію та є учасником Фонду гарантування вкладів. Відповідно до ст.. 17 нового закону учасниками Фонду є банки. Оскільки філія не є учасником Фонду, то Фонд не може гарантувати вклади у філії іноземного банку. Вкладники підписуючи депозитний договір повинні уважно його читати, саме в депозитному договорі буде вказано чи це банк чи філія іноземного банку. Необхідно ще звернути увагу, що Фонд не гарантує вклади у кредитних спілках, чи інших фінансових установах.

Процедура повернення коштів.
В старому законі ліквідатор банку протягом 20 робочих днів формував перелік вкладників яким не обхідно повернути вклади, в новому законі представник Фонду протягом 3 днів формує перелік вкладників яким необхідно повернути кошти.
По старому закону Фонд протягом місяця перевіряв і затверджував перелік вкладників яким повернуть вклади і після цього протягом 3 днів публікував у офіційних друкованих змі перелік вкладників, які отримають вклади. По новому закону фонд не пізніше через 4 дня з дня формування переліку вкладників публікує їх у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
По старому закону виплата вкладів здійснюється через банки-агенти (спеціально вибрані банки), готівкою або без готівкою, протягом 3 місяців (у випадку величини банку цей строк може бути збільшено до 6 місяців) з дня недоступності вкладів. По новому закону виплата вкладів здійснюється через банки-агенти, готівкою або без готівкою, розпочинається процес виплати через 7 днів з дня прийняття про відкликання банківської ліцензії, строк виплати не врегульовано, лише вказано, що за 30 днів до закінчення визначеного цим законом строку ліквідації банку Фонд публікує оголошення про закінчення виплати коштів за вкладами. (закон вказує що банк має бути ліквідовано протягом 1 року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку).

З вище описаної процедури вбачається, що за новим законом значно скорочено строки щодо початку виплати коштів за вкладами, процедура стала більш прозорою завдяки опублікуванню списків вкладників у змі та мережі Інтернет, продовжено строк виплати коштів за вкладами, що також в інтересах вкладника, адже вкладник тепер має цілий рік для того щоб звернутись в банк-агент для отримання своїх коштів за вкладом (особливо актуально це для спадкоємців вкладників, оскільки строк відкриття спадщини становить 6 місяців), новим законом також розширено підстави не повернення коштів Фондом.


Первинна публікація статті відбулась у Бюлетні Юриста за 30.08.2012р. Компанії "Мережа" на сайті www.intermerega.net