Після смерті людини (спадкодавця) її родичі (спадкоємці) мають 6 (шість) місяців для прийняття спадщини. Проте буває так, що родичі з різних причин не приймають спадщину протягом цих шести місяців. Читати далі …
НКЦПФР (Національна комісія цінних паперів і фондового ринку) інформує:
04 лютого 2019 року набрав чинності закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування” №2478.
29 серпня 2018 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу за позовом Особи 3 до Публічног оакціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа – Інспекція з питань захисту прав спожи Читати далі …
Фізична особа отримала кредит та забезпечила його іпотекою своєї квартири. У 2017р. особа виплатила кредит, але банк вважав по іншому, і тому звернувся до суду для стягнення боргу по кредиту. Читати далі …
16 жовтня 2018 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу Особи 6 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі N 826/12543/16 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до Особи 7, третя особа – Особа 8, про зобов’язання вчинити дії.
За результатами розгляду Велика Палата прийняла постанову, в якій зазначила таке.
Департамент ДАБІ звернувся до суду з позовом до Особи 7, у якому просив зобов’язати відповідача знести об’єкт самочинного будівництва, оскільки було встановлено, що Особа 7 виконує будівельні роботи зблокованого багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, без отримання вихідних даних, без розроблення в установленому порядку проектної документації та без документа, що надає право на виконання будівельних робіт.
Суди попередніх інстанцій позов задовольнили. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження в цій справі через порушення правил предметної юрисдикції, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов’язаний із вирішенням питання щодо речового права, у зв’язку із чим підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спір, який є предметом цього розгляду, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб’єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об’єкта містобудування. Справа за позовом такого суб’єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об’єкта на підставі частини першої статті 38 Закону України від 17 лютого 2011 року N 3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності”, належить до юрисдикції адміністративних судів.
Детальніше із текстом постанови Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі N 826/12543/16 (провадження N 11-520апп18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77848774.
Аналогічна правова позиція також була висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду:
від 10 квітня 2018 року (справа N 1519/2-787/11) – http://reyestr.court.gov.ua/ Review/74064865;
від 11 квітня 2018 року (справа N 826/366/16) – http://reyestr.court.gov.ua/ Review/73565633.
За матеріалами Верховного суду
огляд, здійснив адвокат І. Цебак
