30.03.2015

Захист від боргу

167.41[1]

Жовківський районний суд відмовив у задоволені позову про стягнення боргу по розписці (близько 20 000,00 доларів сша) та процентів (близько 15 000,00 доларів сша). Позов подавала дружина позикодавця (ст. 65 СКУ – згода подружжя ) до свого чоловіка та боржника, але просила стягнути борг лише із бавіоржника.

Юрист І.Цебак – підготував докази у справі, розробив правову стратегію та відстояв інтереси відовідача (боржника).

30.03.2015

Скасування акту перевірки податкової

У січні 2015 року ДПІ у Франківському р-йні м. Львова склала Акт податкової перевірки, яким зняла “вхідне” та “вихідне” ПДВ (так званий “транзитний акт”).

Юрист І.Цебак із бухгалтером п-ва, здійснили аудит первинних документів, визначив слабі сторони акту, підготував заперечення на акт із необхідними первинним документами та здійснив відстоювання інтересів платника податку під час розгляду заперечення на акт.

Рішенням ДПІ у Франківському р-йні м. Львова скасувала акт та залишила “вхідне” та “вихідне” ПДВ.
Над справою працював юрист І.Цебак.

17.02.2015

Поділ майна.

16. 02. 2015 р. рішенням районного суду було поділено майно подружжя. Особливістю справи є обєкт поділу – автомобіль та спроба відповідача під час судового процесу продати автомобіль. З метою реального виконання рішення суду – було здійснено забезпечення позову шляхом арешту майна. Рішенням суду було визнано право власності на автомобіль за позивачем.

09.01.2015

Банківський депозит (вклад). Як повернути?

У даній статті піде мова, проте якреально отримати від банку (тільки від банку, не від кредитної спілки або іншоїфінансової установи) кошти.

Правоверегулювання внесення депозиту на рахунок банку, укладення договору, проценти,строк і повернення депозиту врегульовано у статтях 1058 – 1065 Цивільногокодексу України. Не буду переказувати, їх зміст оскільки ці статті є у вільномудоступі (в т.ч. в Інтернеті)

По-перше:при внесенні коштів до банку обов’язково треба підписати договір із банком таотримати квитанцію банку про внесення коштів на депозит.

Читати далі …

05.01.2015

Особливості судової практики щодо недійсності результатів прилюдних торгів

У жовтні 2012 року ВСУ вже приймав рішення щодонедійсності результатів прилюдинх торгів, про це рішення ми писали. Розглянемо, ще одне дужецікаве рішення ВСУ від 13.02.2013 року у справі №6-174цс12.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційноїінстанції вказаних норм матеріального права, Судова палата у цивільних справахВерховного Суду України виходить із такого. Читати далі …

02.01.2015

Реструктуризація боргу та Меморандум НБУ

У грудні 2014 року відбувся “валютний” майдан, який мав наслідком підписання Меморандуму між великими банками, НБУ та представниками громадськості (позичальників банків).
В загальному ідея змінити умови кредитних договорів в цілому по державі не є новою. Ще у 2011 році Законом №3795 було внесено зміни до ст. 11 Закону Про захист прав споживачів.

Зміни вищевказаного закону зводились до наступного:

“Кредитодавець (банк) має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом:
1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на строк не більше трьох років;
2) продовження строку договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що діють у банках, та обставин щодо фінансового стану позичальника;
3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім`ї;
4) поділу існуючого кредитного зобов`язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на:
– зобов`язання, забезпечене іпотекою, у розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту;
– зобов`язання, не забезпечене іпотекою, у розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.
Банк має право за реструктуризованими згідно із цією частиною договорами звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.
У разі якщо позичальник у повному обсязі та своєчасно виконає реструктуризовані зобов`язання за кредитним договором протягом трьох років з дня реструктуризації боргу, комерційний банк має право на щорічне зменшення на 0,5 відсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п`яти років з віднесенням зазначеної суми до складу витрат банку.”
Фактично, в даному випадку (законом, а не меморандумом) передбачалось повернення (перерахування) валюти по курсу на момент отримання кредиту, банки мали право списувати на витрати надані пільги позичальникам. Проте це було право, а не обов`язок банку. Банки ж у свою чергу не бажали робити такої реструктуризації. Чому? Все банально просто, через жадність до можливих майбутніх надприбутків.
У 2014 році меморандум опублікований на сторінці НБУ у facebook не містить нічого нового, порівняно із 2011 роком, окрім того що це меморандум, а не закон (і це із правової точки зору гірше).
Основні моменти меморандуму:
1. Переведення суми заборгованості за споживчими кредитами в іноземній валюті, визначеними у пункті 4 цього Меморандуму, в гривню за курсом на день реструктуризації.
2. Прощення суми різниці реструктуризованого кредиту (на яку нараховується фіксована відсоткова ставка 0,01 % річних) між курсом іноземної валюти кредиту на день реструктуризації та офіційним курсом іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014 пропорційно погашенню боржником заборгованості за кредитом.
3. Фіксацію процентної ставки суми кредиту, яка була реструктуризована за офіційним курсом, установленим Національним банком України на 01.01.2014 на рівні не вищому, ніж зазначено в договорі споживчого кредиту в іноземній валюті упродовж трьох років з моменту реструктуризації;
4. Реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті, що отримані під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на 01.01.2014;
5. Визнання банком безнадійною і такою, що підлягає списанню (прощенню), неустойки (штрафу, пені), яка виникла внаслідок неналежного виконання кредитних зобов’язань позичальником за договором кредиту перед фінансовою установою на момент реструктуризації;
6. За заявою позичальника замінити ануїтетну форму погашення кредиту класичною (стандартною)
7. Обмеження предметом іпотеки відповідальності позичальника за договором споживчого кредиту в іноземній валюті. Забезпечення виконання зобов’язань за реструктуризованим споживчим кредитом обмежується виключно предметом застави (термін “іпотека” у значенні, визначеному в Законі України “Про іпотеку”);
8. Заборону відступлення права вимоги факторинговим установам за договором споживчого кредиту в іноземній валюті без попередньої пропозиції погашення заборгованості позичальником за ціною відступлення права вимоги тощо;
9. Створити Спеціальну комісію при Національному банку України з дотримання положень Меморандуму;
10. Правила проведення реструктуризації відповідно до цього Меморандуму визначаються постановою Правління Національного банку України;
11. Меморандум вступає в дію з моменту набуття чинності закону про внесення відповідних змін до Податкового кодексу України щодо банків та фізичних осіб позичальників споживчих кредитів в іноземній валюті.
Як вказує Міжнародний валютний фонд, що держава не вправі змусити банки законом лібералізувати (простити) кредитні борги, бо це буде мати негативні фінансові наслідки для самої держави. МВФ вимагав скасувати закон про заборону відчуження майна що в іпотеці з валютними кредитами, але ВРУ не виконала цієї вимоги (мабуть таки розуміє ВРУ його після майдану 2014 року).
Вважаю, що лише шляхом переговорів із банком можна вирішувати спори. У випадку, якщо банк не йде на поступки (а вимагати треба розумні, взаємно вигідні поступки), то можна через судові процеси “переконати” банк переглянути свою позицію щодо можливості переговорів та взаємно вигідних поступок.
У виняткових випадках дійсно можна вирішити спір у суді (коли кредитний та іпотечний договори) мають юридичні недоліки, таке буває не часто.
З рештою, ст. 1057-1 Цивільного кодексу містить спеціальні наслідки недійсності кредитних договорів. Яка передбачає повернення боргу банку протягом 30 днів, сума боргу визначається судом, а якщо борг не повернути то здійснюється стягнення на майно боржника.
Кожен самостійно вирішує, як йому поступити в певній ситуації ,але варто все таки звернутись по пораду до спеціаліста (юриста, адвоката).

26.11.2014

Скасування ППР (облік товарів)

24.11.2014р. Львівський апеляційний адміністративний суд переглянув рішення окружного адміністративного суду та залишив його у силі.

Окружним адміністративним судом було скасовано податкове рішення (ППР) про нарахування штрафу за не здійснення обліку фізичною особою підприємцем що перебуває на єдиному податку.

У суді вдалось довести та переконати, що згідно чинного законодавства ФОП на ЕП не повинна здійснювати облік товару.

Над справою працював юрист І. Цебак.