02.01.2015

Реструктуризація боргу та Меморандум НБУ

У грудні 2014 року відбувся “валютний” майдан, який мав наслідком підписання Меморандуму між великими банками, НБУ та представниками громадськості (позичальників банків).
В загальному ідея змінити умови кредитних договорів в цілому по державі не є новою. Ще у 2011 році Законом №3795 було внесено зміни до ст. 11 Закону Про захист прав споживачів.

Зміни вищевказаного закону зводились до наступного:

“Кредитодавець (банк) має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом:
1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на строк не більше трьох років;
2) продовження строку договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що діють у банках, та обставин щодо фінансового стану позичальника;
3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім`ї;
4) поділу існуючого кредитного зобов`язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на:
– зобов`язання, забезпечене іпотекою, у розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту;
– зобов`язання, не забезпечене іпотекою, у розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.
Банк має право за реструктуризованими згідно із цією частиною договорами звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.
У разі якщо позичальник у повному обсязі та своєчасно виконає реструктуризовані зобов`язання за кредитним договором протягом трьох років з дня реструктуризації боргу, комерційний банк має право на щорічне зменшення на 0,5 відсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п`яти років з віднесенням зазначеної суми до складу витрат банку.”
Фактично, в даному випадку (законом, а не меморандумом) передбачалось повернення (перерахування) валюти по курсу на момент отримання кредиту, банки мали право списувати на витрати надані пільги позичальникам. Проте це було право, а не обов`язок банку. Банки ж у свою чергу не бажали робити такої реструктуризації. Чому? Все банально просто, через жадність до можливих майбутніх надприбутків.
У 2014 році меморандум опублікований на сторінці НБУ у facebook не містить нічого нового, порівняно із 2011 роком, окрім того що це меморандум, а не закон (і це із правової точки зору гірше).
Основні моменти меморандуму:
1. Переведення суми заборгованості за споживчими кредитами в іноземній валюті, визначеними у пункті 4 цього Меморандуму, в гривню за курсом на день реструктуризації.
2. Прощення суми різниці реструктуризованого кредиту (на яку нараховується фіксована відсоткова ставка 0,01 % річних) між курсом іноземної валюти кредиту на день реструктуризації та офіційним курсом іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014 пропорційно погашенню боржником заборгованості за кредитом.
3. Фіксацію процентної ставки суми кредиту, яка була реструктуризована за офіційним курсом, установленим Національним банком України на 01.01.2014 на рівні не вищому, ніж зазначено в договорі споживчого кредиту в іноземній валюті упродовж трьох років з моменту реструктуризації;
4. Реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті, що отримані під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на 01.01.2014;
5. Визнання банком безнадійною і такою, що підлягає списанню (прощенню), неустойки (штрафу, пені), яка виникла внаслідок неналежного виконання кредитних зобов’язань позичальником за договором кредиту перед фінансовою установою на момент реструктуризації;
6. За заявою позичальника замінити ануїтетну форму погашення кредиту класичною (стандартною)
7. Обмеження предметом іпотеки відповідальності позичальника за договором споживчого кредиту в іноземній валюті. Забезпечення виконання зобов’язань за реструктуризованим споживчим кредитом обмежується виключно предметом застави (термін “іпотека” у значенні, визначеному в Законі України “Про іпотеку”);
8. Заборону відступлення права вимоги факторинговим установам за договором споживчого кредиту в іноземній валюті без попередньої пропозиції погашення заборгованості позичальником за ціною відступлення права вимоги тощо;
9. Створити Спеціальну комісію при Національному банку України з дотримання положень Меморандуму;
10. Правила проведення реструктуризації відповідно до цього Меморандуму визначаються постановою Правління Національного банку України;
11. Меморандум вступає в дію з моменту набуття чинності закону про внесення відповідних змін до Податкового кодексу України щодо банків та фізичних осіб позичальників споживчих кредитів в іноземній валюті.
Як вказує Міжнародний валютний фонд, що держава не вправі змусити банки законом лібералізувати (простити) кредитні борги, бо це буде мати негативні фінансові наслідки для самої держави. МВФ вимагав скасувати закон про заборону відчуження майна що в іпотеці з валютними кредитами, але ВРУ не виконала цієї вимоги (мабуть таки розуміє ВРУ його після майдану 2014 року).
Вважаю, що лише шляхом переговорів із банком можна вирішувати спори. У випадку, якщо банк не йде на поступки (а вимагати треба розумні, взаємно вигідні поступки), то можна через судові процеси “переконати” банк переглянути свою позицію щодо можливості переговорів та взаємно вигідних поступок.
У виняткових випадках дійсно можна вирішити спір у суді (коли кредитний та іпотечний договори) мають юридичні недоліки, таке буває не часто.
З рештою, ст. 1057-1 Цивільного кодексу містить спеціальні наслідки недійсності кредитних договорів. Яка передбачає повернення боргу банку протягом 30 днів, сума боргу визначається судом, а якщо борг не повернути то здійснюється стягнення на майно боржника.
Кожен самостійно вирішує, як йому поступити в певній ситуації ,але варто все таки звернутись по пораду до спеціаліста (юриста, адвоката).

14.02.2014

Розстрочення (відстрочення) оплати податкового боргу, грошового зобов`язання

У період зниження економічної активності платники податків відчувають брак коштів щодо виконання своїх зобов’язань. Інколи платники податків вирішують не платити податок, або оплатити його пізніше, і в такий спосіб утворюється податковий борг. Проте для уникнення негативних наслідків, платник податків має право на розстрочення або відстроченняподаткового боргу або грошових зобов’язань. Розглянемо більш детально ці правові явища.
Розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Читати далі …

12.02.2014

Безтоварні господарські операції

Для даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовились, а те що вони вчинили, тобто не зміст зобов’язання, а його фактичне виконання.
Під час проведення перевірок, органами міндоходів перевіряється фактичне здійснення (реальність) господарської операції. Окрім первинних документів (договору, акту, видаткової накладної та податкової накладної) інспектори перевіряють інші обставини, які можуть підтвердити або спростувати фактичне здійснення господарської операції. Читати далі …

06.02.2014

Зустрічна звірка

Одним із способів перевірки інформації по діях платника податків є проведення органом доходів і зборів зустрічної звірки.
Відповідно до п.73.5. ст. 73 ПКУ, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Читати далі …

16.01.2014

Банкрутство: загальні умови

Банкрутство як спосіб уникнути боржнику відповідати по зобов’язаннях або як спосіб кредиторів стягнути із боржника борг.

Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, таке пояснення дає закон.
Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або місцем проживання фізичної особи – підприємця. Читати далі …

13.01.2014

Інформаційні запити АМКУ

Останнім часом суб’єкти господарювання звертаються із тим, що почастішали запити про надання різної інформації від Антимонопольного комітету України. Різні фірми по різному поводяться, одні надають інформацію інші не надають, а ще інші звертаються по юридичну консультацію.
Спробуємо зрозуміти із юридичної позиції, такі запити АМКУ. Читати далі …

10.01.2014

Юридичний аналіз правил професійної етики конкуренції у кондитерській галузі

20.12.2013 року на сайті Антимонопольного комітету України було опубліковано Правила професійної етики у конкуренції у сфері господарської діяльності з виготовлення та реалізації кондитерських, харчоконцентратних виробів та кави в Україні (надалі – Правила).

В правилах сторони, чітко визначили, які саме види господарської діяльності регулюються цими правилами, а саме: Читати далі …