16 жовтня 2011 року вступив в дію закон України від 22 вересня 2011 року N 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг». Даним законом було внесено зміни до цивільного, житлового та кримінального кодексів, до законів про іпотеку, про банкрутство, про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та інших.
Спробуємо проаналізувати позитивні та негативні моменти цих законодавчих змін для інтересів позичальника (особи яка взяли кредит). Читати далі …

З початком фінансової кризи розпочалась «війна» між кредиторами та боржниками. Під час цього протистояння застосовуються і суди, і зміни до законів, і появились колектори та антиколектори, і багато іншого.
Після того як було внесено зміни до Цивільного кодексу, зокрема щодо заборони кредиторам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами, здавалось що все має бути добре. Проте, кредитори, банки та інші авторитетні інстанції почали тлумачити ці зміни таким чином, що вони застосовують лише до кредитних договорів, підписаних після прийняття змін до Цивільного кодексу.
У судових інстанціях представники позичальників та представники кредиторів наводили аргументи в користь тлумачення цих змін у свою користь. Судова практика була неоднозначною у цій категорії справ.
Конституційний суд України, у своєму рішенні від 10.11.2011р. №15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) висказав свою позицію із вище наведеного питання.
Позиція Конституційного суду України викладена у резолютивній частині рішення: «В аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів“ від 12 травня 1991 року № 1023–XII з наступними змінами у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції Українитреба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.»
Відповідно до ст.. 150 Конституції України, Конституційний суд України здійснює офіційне тлумачення Конституції України та законів України; з питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Отже, Конституційний суд України підтвердив позицію представників позичальників, що дія норм закону поширюються на відносини, що виникають під час укладення і виконання кредитного договору. Тобто, зміни які були прийняті до законів застосовуються до договорів які укладаються та до догорів, які вже були укладені на момент прийняття змін.
Дане тлумачення закону підсилює позиції представників позичальників у судах, та у переговорах із кредиторами. Для судів воно є обов’язковим і вони повинні враховувати його при винесенні рішення по суті справи.
В окремих випадках дане рішення дає право сторонами судових справ по яких винесенні рішення, що набрали законної сили подавати заяви до суду про перегляд рішення справи за нововиявленими обставинами.
Отже, рекомендую позичальникам чиї права обмежені або порушенні звертатись до юристів для належного захисту своїх прав та свобод.

Із вступом нового Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в дію, змінилась процедура адміністративного оскарження рішень податкових органів. Нагадаємо, що рішення податкових органів можуть бути оскарженні у адміністративному та судовому порядку, при цьому адміністративне врегулювання спору вважається досудовим способом.

Адміністративне оскарження рішень податкових органів полягає у поданні скарги платником податків до вище стоячого органу у системі податкових органів, про що вказано у п. 56.3. ст.. 56 ПКУ.
Читати далі …

У листопаді 2011 року відбудуться такі основні зміни у законодавчому полі:

01.11.2011 року вступає в дію закон «Про судовий збір».
Цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду. Читати далі …