05.02.2019

Верховний суд про спір із Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

1 (157)

29 серпня 2018 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу за позовом Особи 3 до Публічног оакціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування  вкладів фізичних осіб, третя особа – Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві, про стягнення коштів і включення до реєстру (списку) кредиторів.

За результатами розгляду Велика Палата прийняла постанову,в якій зазначила таке.Юрисдикція спорів за участю Фонду визначається з оглядуна зміст правовідносин та функції, які він виконує у спірних правовідносинах.Предметом спору у справі, що розглядається є зобов’язання Фонду включити позивача до реєстру кредиторів ПАТ«Дельта Банк» на виплату вкладу у національній валюті в ссумі, що перевищує встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом.Відхиляючи доводи касаційної скарги Фонду про те, що суди дійшли помилкового висновку про розгляд справиза правилами цивільного судочинства, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що заявлені у цій справіпозовні вимоги не пов’язані з виплатою гарантованої державою суми відшкодування, адже, як встановили судип ершої й апеляційної інстанцій, позивач таке відшкодуваннявже отримала, а зумовлені невиконанням банком зобов’язань

за договором депозиту щодо повернення суми вкладу,яка перевищує встановлений законом граничний розміргарантованого державою відшкодування за вкладом. Крімтого, позивач оскаржує дії уповноваженої особи Фонду не яксуб’єкта владних повноважень, а як органу управління банком,який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активівбанку, запобігання втрати майна та грошових коштів.Тобто, заявлені у цій справі позовні вимоги не пов’язані звиплатою гарантованої державою суми відшкодування, якупозивач вже отримала, а зумовлені невиконанням банкомзобов’язань за договором депозиту щодо повернення сумивкладу, яка перевищує встановлений законом граничнийрозмір гарантованого державою відшкодування за вкладом

.З огляду на вказане такий спір є приватноправовим, томумає розглядатися за правилами цивільного судочинства.У постанові Велика Палата Верховного Суду також посилаласьна правові висновки, викладені у постановах від 6 червня 2018 рокуу справі No 727/8505/15-ц, від 18 квітня 2018 року у справіNo 826/7532/16, від 23 травня 2018 року у справі No 811/568/16,згідно з якими спір щодо включення вимог до реєструакцептованих вимог кредиторів і про стягнення за договоромбанківського вкладу коштів, що перевищують граничну сумувідшкодування, є приватноправовим і залежно від суб’єктногоскладу має розглядатися за правилами цивільного чигосподарського судочинства.Крім того, Велика Палата Верховного Суду, враховуючиконкретні обставини справи, погоджується з висновкамисуду апеляційної інстанції про поважність причин пропускупозивачем строку, встановленого статтею 45 Закону Українивід 23 лютого 2012 року No 4452-VI «Про систему гарантуваннявкладів фізичних осіб» для звернення з відповідною заявою,вважаючи, що обмеження кредиторів надзвичайно коротким

строком на звернення з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними, було би непропорційним, а таке втручання у права кредиторів на мирне володіння їх майном – неправомірним.

Детальніше із текстом постанови Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі No 755/17365/15-ц (провадження No 14-296цс18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78376854

за матеріалами Верховного суду

огляд здійснив

Ключові слова: , , , , ,