25.10.2012

Два закони, які суттєво вплинуть на бізнес

Ще у березня 2012 року було прийнято новий Закон «Про охоронну діяльність» №4616, але вступив він у дію лише 18 жовтня 2012 року.
Не що давні події під назвою «караванський стрілець» сколихнули суспільство та заставили ще раз задуматись про охорону та безпеку кожного з нас. Охоронна діяльність є ліцензованим видом, а тому до неї є особливі вимоги, проте як показує практика навіть ці заходи у деяких випадках є недостатніми.
Не будемо роздумувати, що і як варто покращити у охоронній діяльності, а проаналізуємо ці зміни, які вніс новий закон.
Закон виділив три види охорони:
– охорона майна громадян;
– охорона майна юридичних осіб;
– охорона фізичних осіб.
Охоронні фірми отримали по закону нові і реальні механізми (засоби):
-) для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
-) для забезпечення радіозв`язку використовувати в установленому порядку радіочастоти;
-) використовувати в охоронній діяльності службових собак;
-) використовувати в охоронній діяльності технічні засоби охоронного призначення;
-) використовувати транспорт реагування;
-) одержувати за своїм письмовим запитом від замовника послуг з охорони відомості та копії документів, необхідні для здійснення заходів охорони на об`єкті охорони;
-) за згодою замовника послуг з охорони (його представника) оглядати територію, будинки, приміщення, майно, що охороняються.
Визначено і вимоги до персоналу (особи охоронця):
Персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб`єктом господарювання та подали документи, що вони:
-) не перебувають на обліку в органах охорони здоров`я з приводу психічної хвороби, алкоголізму чи наркоманії;
-) не мають непогашеної чи незнятої судимості за скоєння умисних злочинів;
-) не мають обмежень, встановлених судом щодо виконання покладених на них функціональних обов`язків;
-) не мають обмежень за станом здоров`я для виконання функціональних обов`язків;
-) зареєстровані за місцем проживання в установленому законодавством порядку.
Персонал охорони під час виконання функціональних обов`язків має право:
-) вимагати від осіб припинення протиправних дій, дотримання законності та правопорядку;
-) вимагати від службових осіб об`єктів охорони та інших осіб дотримання пропускного та внутрішньооб`єктового режимів;
-) не допускати проникнення осіб та затримувати тих, які намагаються проникнути (проникли) на об`єкт охорони або залишити його, порушуючи встановлені правила, з обов`язковим негайним повідомленням про це територіального органу внутрішніх справ;
-) протидіяти правопорушникам і негайно повідомляти органи внутрішніх справ про вчинення цими особами злочину або адміністративного правопорушення;
-) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та використовувати службових собак відповідно до цього Закону;
-) під час здійснення пропускного режиму на об`єктах охорони проводити огляд речей фізичних осіб (за їх добровільною згодою), транспортних засобів, вилучення речей і документів, що є знаряддями або предметами правопорушення, перевірку документів, що засвідчують особу, дають право на вхід (вихід) осіб, внесення (винесення), ввезення (вивезення) майна, в`їзд (виїзд) транспортних засобів, зокрема щодо їх відповідності складу матеріальних цінностей, що переміщуються на об`єкти охорони (з об`єктів охорони);
-) проводити відкриту відео- та фотозйомку подій як допоміжний засіб запобігання протиправним діям з обов`язковим оприлюдненням на об`єкті, що охороняється, інформації про здійснення таких заходів.
Порядок застосування персоналом охорони заходів фізичного впливу та спеціальних засобів
Під час здійснення охоронної діяльності персонал охорони має право застосовувати до осіб, які посягають на об`єкт охорони, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в особливих випадках, якщо інші заходи не привели до припинення посягання або до виконання особою законної вимоги персоналу охорони, у разі:
-) захисту себе або іншої особи від нападу, що становить загрозу життю та здоров`ю або майну;
-) запобігання незаконній спробі насильницьким шляхом заволодіти спеціальними засобами;
-) необхідності затримати правопорушника, який незаконно проник на об`єкт, що охороняється, або який вчиняє інші протиправні дії та чинить опір;
-) знешкодження тварини, що загрожує життю та здоров`ю персоналу охорони або інших осіб.
Затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням. Затримана особа негайно передається органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення. Застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби дозволяється тільки після попередження голосом і жестами про намір їх застосування.
Заходи фізичного впливу та спеціальні засоби можуть застосовуватися без попередження у разі:
-) раптового нападу;
-) нападу чи опору з використанням зброї або предметів, що становлять загрозу життю та здоров`ю особи, або з використанням механічних транспортних засобів.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням ситуації, що склалася, характеру правопорушення та особи правопорушника.
Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби проти жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх осіб, а також проти осіб, які відповідно до законодавства є носіями спеціального статусу недоторканності, крім випадків учинення ними нападу, що становить загрозу життю та здоров`ю фізичних осіб, персоналу охорони, або збройного нападу чи збройного опору.
У разі якщо неможливо уникнути застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів, їх застосування має здійснюватися в межах правомірності з дотриманням умов і обставин, які виключають злочинність діяння, і повинно обмежуватися заподіянням мінімальної шкоди здоров`ю особи чи інших негативних наслідків. У разі заподіяння такої шкоди персонал охорони повинен негайно викликати швидку медичну допомогу та надати першу долікарську допомогу потерпілим.
Персоналу охорони забороняється застосовувати спеціальні засоби в місцях значного скупчення людей, якщо це може призвести до заподіяння шкоди життю та здоров`ю сторонніх осіб, крім випадків самооборони (самозахисту). Про всі факти припинення правопорушення стосовно персоналу охорони, майна або фізичних осіб, які охороняються, застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, використання службових собак персонал охорони зобов`язаний негайно в усній або письмовій формі повідомити свого безпосереднього керівника і територіальний орган внутрішніх справ, а в разі нанесення тілесних ушкоджень правопорушнику – негайно викликати швидку медичну допомогу.
У разі виявлення ознак злочину персонал охорони зобов`язаний до прибуття працівників правоохоронних органів вжити всіх можливих заходів для охорони місця події та збереження слідів злочину, виявлення очевидців і фіксації їхніх персональних даних. Після прибуття працівників правоохоронних органів персонал охорони зобов`язаний діяти за їх вказівкою. Вчинення опору, погроз або насильства стосовно осіб, які здійснюють охоронну діяльність, тягне відповідальність згідно із законодавством.
З іншої сторони, якщо Вас затримала охорона та вимагає пояснень, обшуку вас або авто чи іншого вашого майна, ви повинні знати і пам’ятати, що ви маєте право на виклик міліції, на виклик юриста (адвоката), на огляд ваших речей чи обшук у присутності не менше 2 незалежних свідків, які є тої самої статті що і ви (в разі обшуку вас особисто). Якщо ви не вчиняєте агресивних дій, або намір на їх вчинення охорона не має права до вас застосувати силу.

Другий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків» №5284 вступив в дію також 18 жовтня 2012 року. У суспільстві він відомий тим, що надає право Національному банку України встановлювати граничний розмір суми коштів для розрахунку у готівці. Проте детальний аналіз цього закону показує, що закон вніс ряд інших важливих змін до законодавства.
Обмеження готівкових розрахунків корисно і для банків та НБУ, бо залучить більше готівки, і для податкових органів, бо можна запитати звідки взяв таку сум коштів, і для фінансового моніторингу, і для боротьби із легалізацією доходів, і для багатьох інших, інтерес яких на сьогодні до цього закону не виявлений.
Закон доповнив ст.. 1087 Цивільного кодексу такою нормою «Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб – підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України», який розмір цієї суми не відомо, але зрозуміло, що ця сума буде змінюватись. Можна лише зазначити, що фінансовий моніторинг операції здійснюється тоді коли її сума перевищує 150 000,00 гривень, чи буде це брати до уваги НБУ при визначені цієї суми не відомо, але з іншої сторони автомобілі, що вироблюються в Україні коштують 65 000,00 грн., яка розумна межа, скоро довідаємось, НБУ не заставить нас довго чекати.
У ст.. 7 закону про НБУ було внесено відповідні повноваження, для того щоб Нацбанк мав право керувати платіжними системами.
Значні зміни зазнав закон «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Ще весною 2012 року державна податкова служба України в особі її голови заявляла, що вона бере курс на електронні гроші та електронну комерцію. За розрахунками фахівців цієї служби ринок електронних грошей у 2011 році становив 3 мільярди гривень, а темпи цього ринку є значні і кожного року темпи ринку зростають, але учасники цього ринку не платять податків. Ось тому для Нацбанку та ДПСУ було важливо вивести із тіні електронні гроші. Про аналізуємо правовий механізм запропонований законодавцем.
Користувачем електронного платіжного засобу може бути юридична або фізична особа. Електронний платіжний засіб, за допомогою якого можна ініціювати переказ з рахунка користувача, має дозволяти ідентифікувати користувача.
Користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
Користувач відповідно до умов договору зобов`язаний надати банку інформацію для здійснення контактів з ним, а банк зобов`язаний зберігати цю інформацію протягом дії договору. Обов`язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним:
у разі інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;
у разі відмови користувача від отримання повідомлень банку про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень скарг громадян. Строки встановлення емітентом правомірності переказу та повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного переказу встановлені у Законі.
Еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами – резидентами, що уклали відповідний договір з платіжною організацією. За операціями з використанням електронних платіжних засобів, здійснених резидентами і нерезидентами на території України, переказ між еквайрами і суб`єктами господарювання здійснюється виключно в гривнях у порядку, встановленому договором.
Суб`єкти господарювання зобов`язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України. Вимоги до суб`єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України. Контроль за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює Державна податкова служба України, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків – спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Електронні гроші – одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов`язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Випуск електронних грошей може здійснювати виключно банк. Банк, що здійснює випуск електронних грошей, бере на себе зобов`язання з їх погашення. Випуск електронних грошей здійснюється шляхом їх надання користувачам або комерційним агентам в обмін на готівкові або безготівкові кошти. Банк, що здійснює випуск електронних грошей, зобов`язаний погашати випущені ним електронні гроші на вимогу користувача. Користувачем електронних грошей може бути суб`єкт господарювання або фізична особа. Користувач – суб`єкт господарювання має право використовувати електронні гроші для здійснення оплати товарів, робіт та послуг. Користувач – фізична особа має право використовувати електронні гроші для здійснення оплати товарів, робіт та послуг і переказувати електронні гроші іншим користувачам – фізичним особам. Користувач – суб`єкт господарювання має право отримувати електронні гроші та пред`являти їх до погашення лише в обмін на безготівкові кошти. Користувач – фізична особа має право отримувати електронні гроші та пред`являти їх до погашення в обмін на готівкові або безготівкові кошти. Суб`єкт господарювання, який приймає електронні гроші як оплату платежу за товари, роботи, послуги, має право використовувати отримані електронні гроші виключно для обміну на безготівкові кошти або повертати їх користувачам у разі повернення ними відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів” товарів, придбаних за електронні гроші.
Порядок здійснення операцій з електронними грошима та максимальна сума електронних грошей на електронному пристрої, що перебуває в розпорядженні користувача, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Банк має право здійснювати випуск електронних грошей, номінованих лише в гривні. Банк має право випускати електронні гроші на суму, яка не перевищує суму отриманих ним грошових коштів.
Як бачимо, законодавець прив’язав розрахунки та електронні гроші до гривні, відповідно вимог Конституції України. Зобов’язав суб’єктів господарювання встановити можливість розрахунку у без готівці не менше 3 платіжних систем, встановив контроль Нацбанку та ДПСУ за виконанням умов цього договору.
За порушення вимог цього закону встановлено адміністративну та кримінальну відповідальність для посадових осіб юридичних осіб, що виконують вищевказані функції.
Будемо надіятись, що такі зміни позитивно вплинуть на бізнес та на споживачів.

PS Перше розміщення у журналі Бюлетень Юриста Корпорації Мережа

Ключові слова: , , ,