27.07.2012

Реклама і недобросовісна конкуренція

Сьогодні зранку їхав до офісу і по радіо лунали новини. Однією із новин було, що Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) за перше півріччя 2012 року стягнуло в дохід бюджету 1 200 000,00 гривень (!) економічний ефект від таких дій для конкуренції експерти цього ж органу оцінюють у 18 000 000,00 гривень.
Якщо проаналізувати новини на сайті АМКУ, то значний обсяг у складі підстав для штрафу становить недобросовісна конкуренція.
Відділи маркетингу та рекламні агентства для підвищення рівня продаж йдуть на будь які кроки, будь які рекламні заходи заради досягнення мети. Практика показу, що варто перед тим як розпочати рекламну компанію здійснювати її правову експертизу на ризик порушення (відповідності) вимогам законодавства України.

Рекламну компанію регулюють як мінімум три закони України «Про рекламу», «Про захист прав споживачів», «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Розглянемо більш детально кожний із цих законів.

Закон «Про рекламу» визначає поняття реклами та поняття недобросовісної реклами, а саме: реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; недобросовісна реклама – реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
Відповідно до ст.. 10 цього закону, недобросовісна реклама забороняється; відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа; рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають органи державної влади, визначені у статті 26 цього Закону. Такими органами зокрема є Держспоживчстандарт України та АМКУ.
детальніше про рекламу тут і тут

Закон «Про захист прав споживачів» визначає поняття нечесна підприємницька практика – будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.
Відповідно до ст.. 19 цього закону, нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає:
– вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;
– будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно:
– основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару;
– будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції;
– ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг;
– потреби у послугах, заміні складових чи ремонті;
– характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди;
– права споживача або небезпеки, що йому загрожує.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Забороняються як такі, що вводять в оману:
– пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції;
– пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої;
– відмова від пред`явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару;
– недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення;
– пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;
– недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім`ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію;
– утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;
– використання повідомлення про розпродаж у зв`язку із припиненням суб`єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності.
Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:
– час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;
– вживання образливих або загрозливих висловів;
– використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача;
– встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб`єктом господарювання; – загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.
Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:
– створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;
– здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;
– здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;
– вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.
Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Суб`єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності; недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2 – 4 цього Закону.
Видами недобросовісної конкуренції є:
– Неправомірне використання позначень,
– Неправомірне використання товару іншого виробника,
– Копіювання зовнішнього вигляду виробу,
– Порівняльна реклама,
– Дискредитація суб`єкта господарювання
– Схилення до бойкоту суб`єкта господарювання,
– Схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника),
– Підкуп працівника, посадової особи постачальника,
– Досягнення неправомірних переваг у конкуренції,
– Поширення інформації, що вводить в оману,
– Неправомірне збирання, розголошення, комерційної таємниці,
– Схилення до розголошення комерційної таємниці.

Найчастіше «грішать» поширенням інформації, що вводить в оману. Розглянемо детально цей вид недобросовісної конкуренції.
Поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
– містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
– містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;
– приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
– містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

ЧОМУ важливо дотримуватись цих законів? Відповідальність передбачена у цих законах становить:
для реклами – штраф у розмірі п’яти кратної вартості реклами,
для захист прав споживачів – штраф у розмірі тридцять відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару,
недобросовісна конкуренція – штраф у розмірі п`ять відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Що найголовніше, ці штрафи можуть стягуватись за одну і цю саму рекламну компанію, але за різними законами, а тому їх всіх можуть з Вашої компанії і стягнути.

Рекомендую перед початком рекламної компанії, під час проведення перевірок залучатиюриста для захисту Ваших прав та законних інтересів.

Ключові слова: , ,