27.01.2012

Збитки власників цільових облігацій

Одним із способів залучення коштів від фізичних та юридичних осіб у будівництво є цільові облігації. Ряд будівельних компаній використовують цей інструмент для залучення інвестицій у будівництво. Правовою основою цього інструменту є закон України «Про цінні папери та фондовий ринок».
01 січня 2012 року вступили в дію зміни до закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», цими змінами було доповнено закон статтею 8-1 цільові облігації підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. У частині 3 цієї статті вказано, що у разі прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади за їх ініціативою у випадках та порядку, передбачених законом, рішення, що має наслідком зміну користувача земельної ділянки, яка призначена для спорудження об`єкта житлового будівництва, що фінансується із залученням коштів фізичних та/або юридичних осіб шляхом емісії цільових облігацій підприємств, у відповідному місцевому бюджеті передбачаються видатки длявідшкодування збитків власникам таких облігацій. Спори про відшкодування таких збитків зазначених власників вирішуються відповідно до закону. Порядок визначення розміру зазначених збитків та здійснення відшкодування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
25 січня 2012 року Кабінет міністрів України постановою №37 прийняв Про затвердження Порядку визначення розміру збитків, завданих власникам цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва, та їх відшкодування.
У пункті 4 цієї постанови вказано, розмір відшкодування дорівнює:
номінальній вартості облігацій;
– сумі доходів, які власники облігацій могли отримати, здійснивши альтернативну придбанню облігацій інвестицію, що визначається виходячи з рівня облікової ставки Національного банку за період з дати придбання облігацій до моменту здійснення відшкодування.
Фактично власник облігації отримує номінальну вартість облігації та дохід у розмірі облікової ставки НБУ. Для прикладу. Номінальна вартість облігації – 1000,0 гривень. Строк володіння облігацією – 1 рік. Ставка облікова НБУ за рік володіння облігацією – 10%. У такому випадку, власникові відшкодують 1000,0 грн. та 100,0 грн., разом 1100,0грн.
Проте в реальному життя все по іншому. З 2010 року облікова ставка НБУ – 7,5%, що менша приблизно у двічі за річний рівень інфляції, тобто проценти за користування коштами «з’їсть» інфляція. Щодо номінальної вартості, то як правило згідно проспекту емісії облігацій номінальна і ринкова вартість облігацій різна, звичайно, що ринкова вартість вища за номінальну вартість. Емітент облігації здійснює продаж облігацій фізичним та юридичним особам за ринковою, а не номінальною вартістю. Відтак власник облігації отримає відшкодування не ринкової, а номінальної вартості облігації. Для прикладу. Номінальна вартість облігації – 1000,0 грн., а ринкова – 1400,00 грн., звідси виходить, що власник облігації отримає, не 1400,0 грн., а лише 1000,0 грн. відшкодування збитків, і ці проценти., що нараховані за обліковою ставкою НБУ не покриють різниці між номінальною та ринковою вартістю облігацій.
Для інвесторів (власників) цільових облігацій у будівництво є ризик втрати коштів у розмірі різниці між ринковою та номінальною вартістю облігацій. У кожному конкретному випадкуінвестиції у будівництво варто здійснювати правову експертизу договору та інших документів з метою виявлення та мінімізації ризиків .

Ключові слова: , , , , ,