26.05.2020

Справа ЄСПЛ “щодо зменшення розміру субсидії (допомоги) для придбання житла”

1 (338)

Справа ЄСПЛ  “Нечаєва проти Росії”  заява № 18921/15 ( NECHAYEVA v. RUSSIA ) .

Ця справа буде цікавою і корисною, для тих громадян хто отримав держану допомогу на придбання житла (в тому числі через іпотеку), осіб, які отримують компенсацію замість житла. (прим- автора)

Справа стосувалася застосування механізму зменшення розміру виплати, нарахованої заявниці для допомоги в отриманні житла із державного фонду.

Заявниця у справі–О.Н. –громадянка Російської Федерації,1978року народження, проживає в м.Москві. Вона одружена, виховує чотирьох дітей;з 2002по 2015роки працювала на посаді державної  служби у Департаменті праці та зайнятості.На час подій заявниця проживала зі своєю родиною у кімнаті в комунальній квартирі.Заявниці на праві власності належало дві кімнати (загальною площею66,37кв.м) у квартирі, де вона проживала, і ще в одній квартирі.У грудні 2010року вона звернулася до керівника Департаменту із заявою про внесення її до списку державних службовців, які мають право на отримання житла із державного фонду. Рішенням від18березня2011року керівник Департаменту задовольнив її заяву відповідно до Постанови Уряду від 29січня2009року No 63та рішення комітету цього Департаменту від 15лютого2011року, утвореного з метою розгляду питань про надання субсидій державним службовцям.У грудні 2013року комітет визначив, які саме державні службовці мають право на допомогу, і прийняв рішення застосувати коефіцієнт скорочення до суми, що надається кандидатам, які працюють у м.Москві, «зважаючи на обмежені бюджетні ресурси».

Було обрано тринадцять державних службовців, у тому числі заявницю, які мали право на отримання житла із державного фонду, та встановлено коефіцієнт зменшення.  23грудня 2013року Департамент надав заявниці допомогу на придбання житла у розмірі 4353927рублів. У вересні 2014року заявниця уклала договір купівлі квартири в м. Москві загальною площею 26,5кв.м. 9 жовтня 2014року на її банківський рахунок було перераховано 4 353927рублів.

У квітні 2014рокузаявниця  звернулася до суду із адміністративним позовом про оскарження розміру виплаченої їй суми. Зокрема, вона вважала, що має право на 24486 105рублів. Заявниця стверджувала, що, застосовуючи не передбачений російським законодавством коефіцієнт, комітет Департаменту перевищив  свої повноваження.

4 липня 2014року суд першої інстанції відмовив у задоволенні її позову та підтвердив обґрунтованість обрахунку комітету. Що стосується коефіцієнту зменшення, суд вказав, що комітет аргументував своє рішення недостатністю грошових коштів. Суд встановив, що за цих обставин рішення про застосування механізму зменшення було «законним та обґрунтованим». 16жовтня 2014року суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні апеляційної скарги заявниці на рішення суду. Надалі заявниця звернулася до Верховного суду, який рішенням від 6липня 2015року відхилив її скаргу.

Посилаючись на статтю1 Першого протоколу до Конвенції, заявниця стверджувала, що застосування коефіцієнта зменшення розміру виплати, на яку вона мала право, було свавільним заходом, та несумісним із вимогами цієї статті Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини: було порушення статті1 Першого протоколу до Конвенції (захист власності).

Рішення набере статусу остаточного – 15.08.2020 року.

 

P.S. додаткові статті

Написання та перевірка скарги до ЄСПЛ

Представництво прав та інтересів у ЄСПЛ

Ключові слова: , , , ,