16.11.2011

Законодавчі зміни щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг

16 жовтня 2011 року вступив в дію закон України від 22 вересня 2011 року N 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг». Даним законом було внесено зміни до цивільного, житлового та кримінального кодексів, до законів про іпотеку, про банкрутство, про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та інших.
Спробуємо проаналізувати позитивні та негативні моменти цих законодавчих змін для інтересів позичальника (особи яка взяли кредит).

1. Зміни у житловий кодекс. Суть змін полягає у доповнення правових норм, а саме:
1.1. рішенні про виселення повинно бути вказане інше жиле приміщення де особа яку виселяють має право жити;
1.2. мешканці житла на яке здійснюється стягнення у позасудовому порядку мають право проживати в ньому ще 30 днів, якщо більший строк не узгоджено.
Звичайно, що такі зміни є позитивними для позичальника, адже вони йому гарантують інше житло та право ще 30 днів жити у своєму житлі. Враховуючи, що кредитор замість жилого приміщення яке відбирається у позичальника має запропонувати інше житло, то це частково блокує стягнення на житло позичальника, що пояснюється відсутністю того житла де буде мати право проживати позичальник після виселення з житла.

2. Зміни у цивільному кодексі є об’ємними та суттєвими.
2.1. Зміни ст.. 107, 109 Цивільного кодексу (далі – ЦК) за своєю суттю відповідають інтересам кредитора, адже він отримав право вимагати дострокового виконання незабезпеченого зобов’язання від юридичної особи, що припиняється; та виставляти вимоги до правонаступників юридичної особи, та її учасників за зобов’язання, які мала юридична особа перед кредитором до моменту її припинення; аналогічна ситуація є при виділу із юридичної особи іншої (однієї чи кількох) юридичних осіб. В цьому випадку позичальник не отримав жодних додаткових гарантій або прав.
2.2. Зміни до ст.. 627, 1054 ЦК дають позичальнику гарантії застосування закону про захист прав споживачів, але лише до споживчих кредитів. Проте у світлі рішення Конституційного суду України №15-рп/2011р. від 10.11.2011р. це є великим позитивом для захисту прав позичальника. (детальніше про це рішення http://www.juryst.lviv.ua/articles/).
2.3. Найбільш суттєві зміни відбулись у ст.. 1056-1 ЦК, її було викладено у новій редакції. Зауважу, що ця стаття була прийнята до кодексу 12.12.2008р. – тобто у момент досягнення апогею фінансової кризи. Новою редакцією цієї статті введено поняття фіксована та змінна процентна ставка, до цього ці поняття не були визначені законом. За змістом цієї статті встановлено строгий і детальний опис вимог, які мають бути у кредитному договорі вразі використання фіксованої або змінної процентної ставки, але із досвіду судової практики минулих років та власного досвіду, я більш ніж впевнений, що кредитори знайдуть шлях витлумачити та застосувати ці норми на свою користь.

3. Зміни у законі про іпотеку стосуються спрощення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки та її продаж на прилюдних торгах навіть за третім разом, якщо два перші були невдалі. Такі зміни до закону є негативними для позичальника.

4. Зміни до Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”стосуються фактично при рівняння виконавчого напису нотаріуса до рішення суду, адже тепер за виконавчим написом нотаріуса буде можна стягувати та реалізовувати предмет застави та/або іпотеки. Такі повноваження нотаріуса спрощують цю процедуру та можуть мати негативні наслідки у випадку зловживань певних осіб, отже зміни у цей закон не дають додаткових гарантій для позичальника, а навпаки полегшують життя кредитора.

5. Зміни закону про захист прав споживачів торкнулися лише ст.. 11, але вони є об’ємними та суттєвими, особливо після прийняття рішення Конституційного суду України №15-рп/2011р. від 10.11.2011р.
5.1. заборонили видавати споживчі кредити у валюті,
5.2. кредитор повинен вказати позичальнику орієнтовну суму кредит із всіма витратами в т.ч. проценти переплати,
5.3. заборонено кредитору у кредитному договорі встановлювати плату/комісію за будь яку послугу, яка не є послугою в розумінні цього закону,
5.4. позичальник має право достроково повернути кредит, при цьому не платить жодних комісій, і оплачує проценти лише за фактичний час використання коштів,
5.5. кредитор може вимагати повернення кредиту якщо строк просмокчи не менше 1 місяця, а якщо кредит під іпотеку житла – то 3 місяці просточка,
5.6. якщо кредитор вимагає дострокового погашення кредиту, то оплата здійснюється протягом 30 днів, а якщо кредит під іпотеку житла – то 60 днів з дня отримання такої вимоги,
5.7. передбачено реструктуризацію кредиту, способи та вимоги для її проведення,
5.8. якщо кредитор передав право вимоги третій особі, то він повинен про це попередити позичальника (тобто про передачу боржника колекторам банк має повідомити боржника).
Всі вище перелічені зміни є позитивними для прав та інтересів позичальника, але однозначно можна передбачити що будуть зловживання із сторони кредиторів і для захисту своїх прав треба займати активну позицію.

Рекомендую всім позичальникам незалежно чи ви фізична чи юридична особа, чи ви вже підписали чи маєте намір підписати кредитний договір в першу чергу найняти юриста, щоб він уважно вивчив текст договору та визначив всі можливі ризики. Якщо ви позичальник – юридична особа або фізична особа підприємець, то норми закону про захист прав споживачів на вас не поширюються, про це говориться у цьому законі.
Будьте обережні при підписанні договору, не довіряйте словам, читайте що написано у самому договорі.

Ключові слова: , , , , , , , , , ,