30.07.2013

Юридичні і податкові особливості інтернет-магазину

Що раз більше бізнесменів і звичайні початківці підприємці відкривають свій бізнес в Інтернеті. В одних інтернет-магазин це як доповнення до вже успішного бізнесу в інших це як початок своєї справи. В Інтернеті є тисячі статей як відкрити інтернет-магазин із технічної сторони, тобто зробити сайт, розкрутити сайт, знайти постачальників товару, як налагодити поставку товарів покупцям, тощо.
Проте нажаль не має статей, що юридичних і податкових особливостей цього бізнесу. Для підприємців, які не хочуть виконувати закон, платити податки та спокійно і чесно вести свій бізнес, читати далі цю статтю не потрібно. Для підприємців, які хочуть чесно і законно розвивати свій бізнес, є сенс як мінімум цю статтю переглянути, перечитати як то кажуть одним оком.
Розумію, що більшість із читачів не спеціалісти в цій галузі, а тому постараюсь максимально просто все описати. Ще домовимось про те, що інтернет-магазин буде на початку його діяльності без найманих осіб (працівників) та без офісу (в якості офісу використовується своє житло). Якщо читачів за цікавить ця стаття, то вийдуть наступні статті із врахуванням найманих працівників та відкриттям офісу.
І так. Ви вирішили відкрити свій інтернет-магазин, вибрали товар, домовились про розробку сайту та його розкрутку, і т.д.. Що далі ?

Перший крок: Юридична реєстрація бізнесу.
Український закон знає різні форми оформлення бізнесу: приватний підприємець (фізична особа підприємець), приватне підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, тощо. Без найманих працівників (як вказано вище або якщо їх кількість не значна до 10 осіб) найкраще реєструвати приватного підприємця (фізична особа підприємець). З 01 липня 2013 року реєстрацію здійснює реєстраційна служба при управлінні юстиції міста чи району. Для реєстрації необхідно подати пакет документів оплатити офіційно державне мито і вже через 3 дні ви приватний підприємець. На облік у пенсійному фонді та податковій вас ставлять автоматично, вам лише треба забрати довідки через 5 днів, що вас взято на облік. З цього моменту ви маєте право укладати договори як приватний підприємець іншими словами Ви бізнесмен.

Другий крок: Вибір податкової системи.
Ведення бізнесу це не лише отримання доходів це і сплата податків та зборів. За українським законом, приватний підприємець платить щомісячно до пенсійного фонду – єдиний соціальний внесок (далі – ЄСВ) не залежно від того чи є діяльність чи не має, чи є прибуток чи не має. Розмір ЄСВ становить 34,7% від мінімальної зарплати. Станом на сьогодні це: 34,7%*1147 грн. (мінімальна зарплата)= 398,01 грн. Звільняються від сплати ЄСВ приватні підприємці котрі є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
В кінці року, до 20 січня 2014 року за 2013 рік подається до пенсійного фонду звіт. Сплата ЄСВ здійснюється по квартально, до 20 числа за звітний квартал (за 1 квартал 2013 року єсв оплачується до 20 квітня ).
Крім ЄСВ приватний підприємець платить податок. Податковий кодекс залишив для приватного підприємця право вибору або загальна система оподаткування, або спрощена система оподаткування. Різниця між ними полягає в адмініструванні (заповненні звітів, ведення документів, тощо) податків. Переважна більшість приватних підприємців обирають спрощену систему оподаткування.
Для переходу на спрощену систему необхідно подати заяву до податкової за місцем проживання, вам протягом 3 днів дадуть свідоцтво платника єдиного податку, воно безстрокове.
Проте спрощена система передбачає різні групи спрощенців. Детально про них можна прочитати у ст.. 291 Податкового кодексу України. Якщо ваш вид діяльності продаж товарів, то вам підходить 2 група; якщо ваш вид діяльності надання послуг, то вам або 2 група або 3 група. (2 група – якщо послуги тільки для населення, 3 група – якщо послуги для населення і для бізнесу, фірмам).
Ставки (розміри ) податку на 2 і 3 групі.
Розмір податку на 2 групі становить: межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. (його розмір визначає відповідна міська або районна рада, на практиці визначають максимум – 20%).
Розмір податку на 3 групі становить: 5% від обороту (тобто від тих коштів, що зайшли на ваш рахунок у банку).
Особливі моменти: п.291.5 податкового кодексу визначає перелік видів діяльності, які не можуть бути на єдиному податку; максимальний оборот у 2 групі – 1 мільйон гривень на рік; максимальний оборот у 2 групі – 3 мільйони гривень на рік;
Розрахунки: кошти за товар та послуги можна отримувати або по перерахунку (на банківський рахунок, картку) або готівкою. Забороняються розрахунки бартером (товар за товар), розрахунки через електроні кошти заборонені ( з цього приводу є роз’яснення податкової).
Облік: під час реєстрації у податковій єдино податником вам дадуть книгу обліку доходів. В ній щоденно записуєте свій дохід (кошти які ви отримали). В кінці кварталу сумуєте суму коштів і знаєте з якої суми платити податок (для 3 групи). Звіт подається для 2 групи в кінці року, до 10 лютого за звітний (за 2013 рік звіт треба подати до 10 лютого 2014 року), для 3 групи в кінця кварталу, до 10 травня за 1 квартал і т.д.. Податок оплачується протягом 10 днів з дня подання звіту.

Третій крок: Здійснення діяльності (торгівля)
Для забезпечення законної діяльності варто звернути увагу на закон про захист прав споживачів. У ст.. 12, 13 цього закону детально описано торгівля на відстані, саме така торгівл здійснюється через інтернет-магазин.
Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві (покупцю) інформацію про:
-) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;
-) основні характеристики продукції;
-) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;
-) гарантійні зобов`язання та інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом продукції;
-) інші умови поставки або виконання договору;
-) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;
-) період прийняття пропозицій;
-) порядок розірвання договору.
Факт надання інформації повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку.
Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв`язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг.
Споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.
Якщо підтвердження інформації не вимагається, споживач може розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту його укладення. У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору.
Якщо підтвердження інформації не відповідає вимогам закону, строк, протягом якого споживач має право розірвати договір, становить дев`яносто днів з моменту одержання такої інформації, або у разі продажу матеріальних речей – з моменту одержання товару або першої поставки товару. Якщо протягом цього строку підтвердження інформації було виправлене, споживач має право розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту одержання виправленого підтвердження.
У разі коли інше не передбачено договором, споживач не має права розірвати договір, укладений на відстані, якщо:
-) надання послуги або поставка товару електронними засобами зв`язку за згодою споживача відбулися до закінчення строку розірвання договору, визначеного у законі, про що споживачеві було повідомлено у підтвердженні інформації;
-) ціна товару або послуги залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;
-) договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто якщо товар не може бути проданий іншим особам або може бути проданий лише з істотними фінансовими втратами для продавця (виконавця);
-) споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп`ютерного забезпечення, які постачаються запечатаними;
-) договір стосується доставки періодичних видань;
-) договір стосується лотерей чи інших азартних ігор.
Якщо інше не передбачено договором, укладеним на відстані, продавець повинен поставити споживачеві товар протягом прийнятного строку, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору. У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару продавець повинен негайно повідомити про це споживача, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.
Продавець може використовувати стандартну умову у договорі про можливість заміни товару в разі його відсутності іншим товаром. Така умова вважатиметься справедливою, якщо:
-) інший товар відповідає меті використання замовленого товару;
-) має таку ж або кращу якість;
-) його ціна не перевищує ціни замовленого товару.
Про наявність такої умови у договорі споживач повинен бути повідомлений перед укладенням договору в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
У разі розірвання договору, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена.
Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою.
Будь-які витрати, пов`язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв`язку з поверненням продукції.
У разі розірвання договору, , обов`язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов`язання з оплати її вартості.
Якщо споживачеві не було надано документ, який засвідчує факт здійснення правочину, такий правочин не є підставою для виникнення обов`язків для споживача.
У разі ненадання документа або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв`язку з поверненням продукції.
Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.
Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.
У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору.
Якщо всупереч вимогам закону протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Як бачимо ризиків від здійснення діяльності достатньо. До цього ж покупець крім негативних відгуків, може написати скаргу до Державного комітету захисту прав споживачів, який може накласти на вас штраф.
Бажаю Вам успіху у Вашому Інтернет бізнесі.

Ключові слова: , ,