28.05.2020

Компенсація за експропріацію землі, у світлі рішення ЄСПЛ

1 (158)

У справі “Костов та інші проти Болгарії” (CASE OF KOSTOV AND OTHERS v. BULGARIA)  заява № 66581/12 та 25054/15, від 14.05.2020р., розглядається питання компенсації за експропріацію (побідне – конфіскацію) землі.

Справа стосувалася скарги трьох заявників–громадян Болгарії на те, що їм було присуджено непропорційно малу суму компенсації за експропріацію державою їхньої власності на околиці м. Софії для будівництва доріг.

Земельні ділянки першого заявника були експропрійовані у 2011роцідля будівництва вузла на автомагістралі Софія–Варна, а землі другого і третього заявників –у 2013 році для будівництва кільцевої дороги навколо  м.Софії. Перший заявник отримав компенсацію у розмірі в середньому  0,22болгарського лева  (0,11євро)  за квадратний метр ділянки, а другий і третій заявники –по 0,84 болгарськоголева (0,43євро) за квадратний метр ділянки.    Заявники порушили судове провадження з перегляду розмірів компенсації, оскільки вона була занадто низькою, що є порушенням національного законодавства в частині експропріації, згідно з яким компенсація має бути виплачена у розмірі, еквівалентному ринковій вартості схожих об’єктів нерухомого майна. Під час провадження було встановлено, що земельна ділянка, продана за ціною 22 5болгарських левів (115євро) за кв. м,була еквівалентною експропрійованій землі, що перебувала  у власності першого заявника, а ділянка, продана за 25 болгарських левів(13євро) за кв.м, –землі другого та третього заявників. Проте в ухвалених у 2012 та 2014 роках рішеннях Верховний адміністративний суд   дійшов висновку, що вартості однієї співрозмірної власності недостатньо для встановлення ринкової вартості землі. Відповідно, сума компенсації має бути розрахована на основі формул,наведених у Регламенті про розрахунок вартості сільськогосподарських земель (Регламент) на підставі національного законодавства, яким були встановлені суми компенсації за експропріацію майна.

В липні 2006 року Конституційний суд підтримав законодавчі зміни до методу обрахунку компенсації, хоча 4 з 12суддів висловили окрему думку, оскільки, на їхнє переконання,нова система обрахунку не є справедливою.

Посилаючись на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, заявники скаржились, що сума присудженої компенсації не має жодного зв’язку з ринковою вартістю їхнього майна, а другий і третій заявники вказували, зокрема, на те, що інші власники експропрійованого майна в тому ж районі отримали значно вищу компенсацію.

Оцінка Суду Головним питанням для Суду було те, чи таке втручання було пропорційним, іншими словами, чи забезпечили органи влади справедливий баланс між забезпеченням загальних інтересів  суспільства та дотриманням прав заявників.Таким чином, Суд мав визначити,чи було присуджено заявникам суму компенсації згідно з  Регламентом, та чи була розумною оцінка експропрійованого майна на час вилучення, як того вимагає Конвенція. За національним законодавством власники експропрійованого майна мали отримати «еквівалент» компенсації, яка, згідно з висновком Конституційного суду, означала «ринкову ціну, яку заявник міг би отримати,якби майно було продано на ринку». У зв’язку з відсутністю  для порівняння заявникам була визначена компенсація згідно з Регламентом.

  Суд відзначив широкий діапазон оцінок землі, що належала іншим власникам в тому ж районі, що й у заявників. Хоча ці суми не могли остаточно визначити ринкову вартість землі заявників, їх можна було б використати як показник ринкових цін.

Більше того, мали місце  істотні розбіжності між визначеною ринковою вартістю майна [від 6до 225болгарських левів(від3до 115євро)щодо земельної ділянки першого заявника та від20,05до 25болгарських левів (від 10до 13євро)щодо земельних ділянок другого і третього заявників] та фактично присудженою компенсацією.Верховний адміністративний суд не розглянув питання таких розбіжностей з точки зору індивідуальних ознак майна заявників.  Проте такі розбіжності, як виявилось, ще раз виправдовують побоювання суддів Конституційного суду, які висловили окрему думку у липні 2006року у справі про розрахунок вартості  експропрійованого майна.

Уряд вказував, що компенсація заявників була розумною, ґрунтувалася на низькій оподатковуваній вартості їхніх земельних ділянок і статистичних даних вартості земель сільськогосподарського призначення в районі  м.Софії.

ЄСПЛ  зазначив, що  Уряд не заявив, що вартість для оподаткування, розрахована на національному рівні, відповідала справедливій ринковій вартості майна.  Крім того, не було такої відповідності у національному праві, коли йдеться про «еквівалентну» компенсацію. Уряд також не пояснив, як були зібрані статистичні дані та чи ґрунтувались вони на реальних угодах купівлі-продажу сільськогосподарських земель   або на тих, які були надані сторонами.  

ЄСПЛ    також визнав  недоречними  дві обставини, на які посилався  Уряд:  відносно низька ціна, яка була сплачена першим заявником за свою земельну ділянку, та низький дохід, який другий і третій заявники отримували від своєї землі до експропріації. Суд відзначив, що правила  обрахунку «еквівалентної» компенсації згідно з національним законодавством не стосуються жодного з таких аспектів. Суд дійшов висновку, що застосування правил, передбачених Регламентом, не призвело до присудження компенсації, яка б у розумних межах співвідносилася із вартістю землі заявників. Експропріація наклала непропорційний та надмірний тягар на заявників,порушивши справедливий баланс між захистом власності та вимогами загального інтересу.

 Таким чином, мало місце порушення статті1 Першого протоколу до Конвенції. Тобто, було порушено право власності  заявників.
Рішення ЄСПЛ у цій справі набуде статусу остаточного 14.08.2020р.
P.S. додатково на цю тему:
Ключові слова: , , , ,