16.05.2018

Позиція Верховного суду щодо оподаткування “прощеного” кредиту

1 (89)

Фабула: Фізична особа отримала кредит у Банку у сумі 16 000 грн. Через неналежне погашення кредиту, утворився борг 68 000 грн.  У 2014 році Банк та фізична особа підписали Акт про прощення (списання) заборгованості у сумі 68 000 грн..

У 2015 році, Державна податкова інспекція нарахувала ПДФО та штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 13 400 грн..У справі № 813/432/17 за позовом фізичної особи до ДПІ про визнання протиправними ППР, окружний адміністративний суд та апеляційний адміністративний суд відмовили у задоволені позову повністю.

Верховний суд у цій справі у постанові від 08.05.2018р. зазначив:

  1. Висновки судів попередніх інстанцій, що анульована банком сума заборгованості, а саме основний платіж, проценти та підвищені проценти є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню, є необґрунтованим в частині анульованих банком підвищених процентів за кредитним договором у сумі 44 221,31 грн.
  2. Доводи касаційної скарги щодо безпідставності збільшення контролюючим органом позивачу податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 7 517,62 грн (основний платіж) є обґрунтованими, оскільки таке нарахування здійснено на анульовану банком суму боргу з нарахованих підвищених процентів в розмірі 44 221,31 грн, які не є доходом платника податку, проте є необґрунтованими в частині нарахування зобов’язання в розмірі 3 835,28 грн щодо анульованої основної суми боргу в сумі 13 710,83 грн та процентів за користування кредитом в сумі 10 282,56 грн.

24.  Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 14, 164, 165 Податкового кодексу України, статті 504, 546, 549, 605 Цивільного кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення) в частині висновків щодо анульованої банком суми боргу з підвищених процентів (за прострочення платежу) позивача за кредитним договором, що призвело до безпідставного збільшення позивачу суми грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 7 517,62 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 864,41 грн, а тому касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 7 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року підлягає частковому задоволенню.

Фактично із ПДФО та штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 13 400 грн., Верховний суд визнав законними лише 4100, а 9300 грн. не законно нарахованими.

Над справою у касаційному проваджені (підготовка касаційної скарга та подальше представництво) здійснював, адвокат І. Цебак.

 

Ключові слова: , , , , , ,